Або історія Іванки Клименко та школи “Speak”.

Вже втретє в нашому блозі  розповідатимемо про неймовірних людей, які будують освітній бізнес України.

У рамках цієї рубрики ми поспілкувалися з Анною Гординою та Анастасією Оленич. Повні розмови з ними ви можете послухати у подкасті “Освітономіка”, а текстові версії – у блозі.

А сьогоднішня гостя – власниця школи Speak, авторка навчальної програми ділової комунікації англійською “Speak Business”, любителька подорожей, духовних та тілесних практик, людина з життєвим гаслом “Try something new!” – Іванка Клименко.

Instagram Іванки👇🏻

https://www.instagram.com/ivanka_klymenko/

Школа “Speak” допомогла понад 9000 учнів нарешті опанувати англійську мову та почати розмовляти без страху.

Цьогоріч школі виповнилося 10 років. І за ці 10 років школа та Іванка пройшли цікавезний шлях, про який ви зараз дізнаєтеся!

А почнемо ми з класичного для Освітономіки запитання.

Скільки уроків на місяць проводить “Speak”?

Порівняно з меншими та молодшими школами, про які ми розповідали раніше, школа “Speak” проводить більше уроків – 900-1000 занять на місяць.

Та навіть у великих школах є літній спад. Іванка каже, що кількість занять зменшилася на 20%.

Кожна індустрія має свій “несезон”, тож запам’ятайте:

‍Відкриваючи школу, в плани та розрахунки також вписуйте зниження попиту в літні місяці.

‍Якою була мотивація відкрити школу?

“Тут точно зіграла генетика”.

Прадід Іванки, до становлення провідником УПА, займався просвітницькою діяльністю. Бабуся теж вирішила піти шляхом просвітництва, а мама вирішила стати вчителькою молодших класів. Тож не дивно, що інтелігентність родини тепер циркулює також і в Іванці.

Ще 10 років тому, перед відкриттям школи, Іванка вирішила дослідити проблеми людей, що пов’язані з англійською.

І (як несподівано) дійшла до висновку, що люди вчать-вчать граматику, читають купу підручників, та все ніяк не можуть почати вільно розмовляти англійською

Іванка вирішила позбавити людей так званого “комплексу собаки”, або ж “все розумію, але сказати нічого не можу”. З цього бажання виникла й місія – допомогти. Зробити так, аби та “собачка” назавжди зникла, а людина говорила англійською так, ніби завжди її знала.

Так і почалася історія школи “Speak”.

З розвитком та становленням школи місія також поступово змінювалася. Зараз – це допомагати досягати цілей через ділову англійську. До цього ми ще повернемося пізніше. Іванка та її команда зрозуміли можливості, які дарує знання саме ділової, а не звичайної розмовної англійської.

Чому місія змінилася?

“Ми зробили свою роботу. Ми навчили людей англійської та вивели їх до середнього рівня”.

А тоді школа зрозуміла, що зараз англійська – це інструмент для досягнення цілей. І спектр цих цілей не обмежується побутовим спілкуванням чи підготовкою до іспиту. 

Ви підприємець/підприємиця і хочете працювати на закордонному ринку? Треба знати ділову англійську. Ви фрилансер/ка і хочете брати клієнтів зі США чи Європи? Без ділової англійської буде важко. Іванка вкотре провела дослідження, розпізнала потребу в діловій англійській та вирішила перефокусувати школу.

Час йде, потреби клієнтів змінюються. А якщо школа не зможе вловлювати ці коливання, то ризикую втратити частину клієнтів.

Проводити дослідження та опитування – необхідний елемент побудови стратегії для будь-якої школи, не нехтуйте таким потужним інструментом. Опитування допомагають розуміти проблеми своєї авдиторії, закривати прогалини та планувати. Звідси виникає закономірне запитання.

Як часто “Speak” проводить опитування?

У школі Іванки опитування найчастіше проводяться стихійно. Раз на два роки школа проводить велике дослідження серед всіх учнів. Для цього вони використовують гугл-форми.

Востаннє це був фідбек щодо формату занять. Учні могли сказати, що їм подобається чи не подобається.  Якщо багато учнів вказують на одне й те ж, значить треба попрацювати, аби покращити об’єкт скарг.

СЕО Optimate, Олег, радить міксувати кількісні та якісні опитування. Головне – чітко усвідомлювати мету опитування.

Які ключові зміни відбулися за 10 років?

Іванка жартома каже, що все починалося з двох диванів в її квартирі.  Згодом школа переїхала до бібліотеки імені Лесі Українки на вулиці Мулярська (вулиця у Львові).

А першим поворотним моментом стало переведення школи в онлайн. Коли Іванка була в Португалії, їй довелося всіх своїх учнів перевести в онлайн-формат. Тоді ще користувалися скайпом, тому саме там відбувалися всі уроки.

Згадуючи ті часи, Іванка каже, що кайфонула від такого формату. Тоді ж зрозуміла, що перехід школи у повноцінний онлайн – хороше рішення. Онлайн створює мобільність та гнучкість: учні не витрачають зайвий час на доїзд до школи, натомість комфортно займаються у себе вдома чи деінде.

Незадовго після переходу на світ звалився ковід. Тоді як школам, які практикували офлайн-формат довелося швидко перелаштовуватися на нові рейки, школа Іванки майже не відчула пандемії. Школа й так була пристосована до онлайну.

Другий поворотний момент трапився, коли Іванка працювала над організаційною структурою школи. Вона зрозуміла, яких ролей бракує, що вона робить не так і свою переобтяженість обов’язками. Усі неодноразово просили Іванку вийти з тічінгу та зайнятися бізнес-справами, бо вона ж все-таки фаундерка. 

Зрештою відхід від тічінгу трапився. Іванка згадує, що це було болісно, бо викладання приносило їй багато задоволення. Однак задля розвитку школи було потрібно піти на такий крок.

Окрім викладання, була ще й операційна дільність, в якій Іванка теж надто загрузла. Зловивши інсайт, що фаундерка має займатися фаундерськими справами, вирішила покинути й цю справу.

Що стало останньою краплею?

“Останніх крапель було кілька".

Перша: після повномасштабного вторгнення школа почала стрімко зростати. Тоді ж на повну ставку взяли першого сейлз-менеджера. Також поновили склад викладачів. Співбесіди були замість ранішньої кави та замість вечері.

Друга: через рік після повномасштабного Іванка реалізовувала свою мрію – піти до базового табору Евересту. Разом з тим розуміла: “А що трапиться зі школою, поки мене не буде?”

Обов’язки СЕО треба було передати, бо Непал не славиться найкращим інтернетом. Іванка була практично відрізана від світу на 3 тижні.

І так, остання роль, яка повністю була на Іванці, перейшла до довіреної людини. Цей процес був стресовим та складним.

Після повернення з Непалу Іванка очікувала поганих новин. Але їх не було! Людина, на яку були покладені обов’язки, успішно впоралася.

Понад рік Іванка була у ролі фаундерки, та згодом все ж повернулася до операційних справ, бо помітила просідання деяких показників. Оскільки посаду СЕО займала інша людина, якій Іванка не хотіла заважати, вона частково взялася за маркетинг.

‍Ключові показники

Іванка виділяє 4 основних показники:

• Кількість проведених занять на місяць;
• Показники по лідогенерації;
• Надходження та чистий прибуток;
• Відгуки. 

Відгуки є важливою складовою цінностей школи, тому їм приділяється багато уваги. За збір відгуків відповідає Personal Helper. Він збирає фідбек у кожного учня через певну кількість занять. Також інколи розсилається форма, де учні можуть анонімно вказати на проблеми школи.

З кого складається команда?

Перелік посад є приблизно однаковим у всіх школах, але у Speak є декілька унікальних позицій:

• Personal Helper; 
• Куратор тічерів.

Пізніше ми пояснимо їхні обов’язки. Але спочатку розкажемо про стандартний склад команди:

• СЕО;
• HR-менеджер;
• Адміністратор;
• Сейлз-менеджер;
• Маркетолог; 
• СММник;
• Методистка.

То хто ж такі Personal Helper та куратор тічерів?

З першим ми трохи знайомі. Він відповідає за збори відгуків, а також за комунікацію з учнями.

Куратор тічерів – це Personal Helper для вчителів. Він може переглядати записані уроки та моніторити дотримання вимог школи, чи використовують викладачі мовний коучинг, чи відбувається перевірка результативності тощо. А після аналізу дає фідбек викладачам. Іншими словами – тримає викладачів в тонусі.

Які виклики стоять перед школою зараз?

За словами Іванки, виклики прилітають щодня. Одним з таких викликів є потреба донести важливість ділової англійської. Школа давно зрозуміла важливість саме ділової англійської, тому зараз активно працюють над її популяризацією та просуванням.

Як школа прийшла до ідеї бізнес-англійської?

Ще в період активного викладання Іванка помітила, що багато студентів звертаються із запитом саме знань і практики у діловій англійській.

Цими студентами були діджитальники, проджект-менеджери, власники бізнесів та фрилансери. Усі хотіли знати, як правильно комунікувати англійською, як презентувати себе англійською та як комунікувати з колегами.

Провівши дослідження, Іванка виокремила для себе основні проблемні теми та на їхній основі розробила актуальну програму, яка давала все необхідне і водночас не “лила воду”. 

Як у школи справи з корпоративною англійською?

Варто сказати, що здобути корпоративного клієнта значно важче, ніж одного чи декількох учнів. У випадках з  компаніями самого лише лідгену буде замало.

У “Speak” вже є позитивний досвід викладання корпоративної англійської. Клієнтів зазвичай отримували через особисті контакти Іванки або комунікували з клієнтами по декілька місяців і тільки тоді починали роботу.

У пошуку корпоративних клієнтів класичний таргет може виявитися надто дорогим. Ми рекомендуємо використовувати LinkedIn та Sales Navigator. Вони допоможуть побудувати ефективнішу воронку, порівняно з таргетом.

Яке ставлення до конкурентів?

“В перші роки діяльності вони дратували, бо багато шкіл копіювали нас і наші фішки”.

Школа “Speak” була першою у використанні багатьох елементів продуктивного навчання. Одним з таких елементів був офлайн спікінг-клаб, в рамках якого учнів навіть готували їжу разом. Звісно ж, тільки англійською. На кожен скопійований елемент Іванка намагалася вигадувати щось нове, яке зрештою теж перетікало до конкурентів.

Окрім дратування на постійний “копіпаст”, Іванка також часто порівнювала свою школу з найбільшими гравцями ринку. Нічим, окрім як критикою до себе, це не закінчувалося. Тому Іванка наполегливо радить не зводити свою діяльність до порівняння з великими гравцями. 

Зараз тема конкуренції сприймається значно легше та без дратування. Колись в Іванки виникло запитання: “Чи конкуренти справді конкуренти?”

Комфортніше було називати й уявляти їх гравцями того самого ринку. І всі гравці виконують свої місії, які можуть бути схожими, але ніколи не є однаковими. Така позиція Іванки прямо відбивається на її школі. Інколи вона навіть думає про колаборацію з іншими школами.

Конкуренти – не злісні вороги, які понад усе хочуть вам нашкодити чи щось у вас вкрасти, а колеги чи, як ми вже сказали, гравці того самого ринку. За ними варто дивитися, аналізувати та надихатися. Ворожнеча між школами – втрата для всіх її учасників.

Що таке справжній індивідуальний підхід?

Іванка поділилася інсайтом про індивідуальний підхід, який чи не кожна школа використовує як свою перевагу.

Часто буває так, що “індивідуальний підхід” зводиться до індивідуального заняття, в якому нічого особливого й індивідуального немає. Викладач та учень йтимуть знайомим та витоптаним навчальним маршрутом. 

Справжній індивідуальний підхід – це робота над запитом клієнта та постійний моніторинг ефективності навчання. До уваги також беруться зацікавлення учня та його спосіб засвоєння інформації. Саме під ці критерії викладач повинен складати індивідуальну програму для кожного клієнта. 

Чи розвивається Іванка у підприємництві?

‍“Розвиток – одна з моїх головних цінностей”.

Іванка намагається розвиватися у чотирьох сферах: фізичній, ментальній, емоційній та духовній.

До ментального Іванка відносить навчання. Зараз вона закінчує курс по AI, а також є членкинею клубу Young Business Club, де комунікує з успішними підприємцями та підприємицями. 

З досвіду трьох власниць шкіл, Анни, Анастасії та Іванки, випливає висновок: фаундерка повинна постійно розвивати себе у підприємництві, бо саме від неї залежить курс школи, її міцність та життєздатність.

Поради тим, хто планує відкрити онлайн-школу

Іванка виділяє три ключових поради:

• Бути готовим проходити extramile та докладати багато зусиль для поліпшення своєї школи. 
• Робити все від серця.
• Мати елементарну бізнес-освіту. Розпочати можна з курсу по підприємництву. 

Висновок

Історія Іванки та школи “Speak” ще раз ілюструє важливість делегування. Три ролі, а інколи й більше, які бере на себе власниця школи – перевантажують та заважають дивитися на школу ширшим поглядом. 

Іванка відмовлялася від зайвих для фаундера обов’язків поступово. Це найкращий спосіб для людей, які прагнуть контролювати кожен аспект бізнесу. Ви можете долучатися та допомагати своїй команді, але робити все самотужки – погана ідея. Це довела вже третя гостя подкасту.

Тому делегуйте, переймайте досвід та вчіться на чужих помилках.

 А Освітономіка у цьому допоможе!